###Арсенал Арсена ###

Якщо запитати будь-яку людину, котра більш-менш уважно стежить за європейським футболом, про лондонський «Арсенал», то у дев'яти з десяти випадків почуєте у відповідь, що це — один із найкращих клубів Англії, гранд усього світового футболу. І справді, лондонські «каноніри» мають велику історію та чимало трофеїв.

Недосяжна мрія «Арсеналу»

Усе це було би так, якби не одне «але». Лондонський «Арсенал» жодного разу не ставав найкращою командою Європи, тобто не вигравав Кубок європейських чемпіонів. Найближче до цієї мрії «каноніри» наблизилися 2006 року. Тоді підопічні Венгера у фіналі поступилися «Барселоні» Франка Райкаарда — 1:2. Феноменальний Тьєррі Анрі, який ледь не самотужки вивів «Арсенал» до фіналу, залишив команду через рік, щоби таки здобути головний трофей Старого світу, але вже у складі «Барселони».

Після 2006-го «каноніри» не змогли бодай повторити цей успіх. 2009-го «Манчестер Юнайтед» наочно продемонстрував, наскільки «Арсенал» не готовий до великих перемог. У півфіналі підопічні Фергюсона на «Олд Траффорд» здобули мінімальну перемогу, зате у матчі-відповіді на «Емірейтс» не залишили господарям і примарного шансу — 3:1.

Звісно, не лише внутрішніми трофеями заставлено музей «Арсеналу». Є там і європейські здобутки — нехай, якщо казати відверто, другорядні. 40 років тому «каноніри» тріумфували у Кубку Ярмарків (аналог сучасної Ліги Європи), а 1994-го виграли Кубок Кубків. Наступного року «Арсенал» також дійшов до фіналу цього ж турніру, але підкорити вершину вдруге не судилося.

Традиційне трансферне літо

Загалом, історії «Арсеналу» можна присвятити не один випуск газети, але ми все-таки сконцентруємося на нинішньому стані справ. Попри те, що минулого сезону команда вкотре залишилася без трофеїв (остання перемога в офіційному турнірі датується 2005 роком — тоді «гармаші» завоювали Кубок Англії), Венгер і не думав змінювати трансферну політику. Як вільний агент з «Бордо» прийшов дуже талановитий марокканський форвард Маруан Шамах, Окрім нього, Арсен купив двох центральних захисників, чергових французів. Перший — Лоран Кошельний — виявився трансфером у стилі Арсена. Невідомий в Європі гравець «Лор'яна» має стати ключовим захисником у лондонському «Арсеналі». Нагадує історію з купівлею Абу Діабі, хоча Лоран, на відміну від Абу, переїхав до Лондона вже не у ранзі молодого та перспективного — Котельному 25 років. Також з оренди повернувся талановитий півзахисник Джек Уїлшир, який успішно пройшов стажування у вигляді оренди, виступаючи за «Болтон».

Усе літо «Арсенал» з останніх сил намагався залишити у команді її лідера, капітана й просто найкращого гравця Сеска Фабрегаса. Іспанець не раз і не два заявляв, що хоче повернутися до «Барселони», яка його виховала. Утім, клуби домовитися не зуміли. Попри прогнози, Венгер не став забирати у Фабрегаса капітанську пов'язку, а сам Сеск поки що демонструє гру на своєму високому рівні.

Під час трансферного вікна «Арсенал» ні кого важливого не втратив. Пішов хіба що екс-капітан Вільям Галлас, відомий скандаліст, який, за словами багатьох футболістів, лише псував атмосферу в команді. Залишили її кілька резервних гравців: Філіпп Сендерос, Сол Кемпбелл, Мікаель Сільвестр та Едуардо да Сілва. Був зданий в оренду до «Ювентуса» талановитий фланговий захисник Арман Траоре.

Арсен та його політика

На відміну від складу команди, тренерський штаб «Арсеналу» не є настільки інтернаціональний. Усі тренери, за винятком боснійського помічника Арсена та кількох ірландців, представляють Велику Британію. Принципи формування складу у Венгера зовсім інші. Загальновідомий факт, що англійців у складі «Арсеналу» знайти вкрай важко. Ось візьмемо останній матч «канонірів» проти «Челсі», де на полі був присутній лише один представник Туманного Альбіону — Джек Уїлшир. Є ще Тео Уолкотт — наразі один із найкращих бомбардирів АПЛ, але він укотре травмувався.

Травми — це взагалі окрема тема для «Арсеналу». Можливо, якби не стабільно заповнений лазарет, «каноніри» не ходили би без трофеїв уже п'ять років. Повертаючись до матчу проти «Челсі», відзначу, що через травми Венгер не зміг задіяти вісьмох (!) футболістів, які мали би зіграти з перших хвилин: Сеск, Бендтнер, Гіббс, Ремсі, ван Персі, Уолкотт, Вермален, Альмунія. І якщо Бендтнер, Гіббс та Ремсі не є стабільними гравцями основи, то Уолкотт, ван Персі, Вермален і, звісно, Сеск — це стрижень команди. До речі, мушу засмутити вболівальників «Шахтаря»: іспанський капітан «Арсеналу», найімовірніше, буде готовий вийти проти «гірників». На середину жовтня також анонсувалося повернення головного бомбардира Робіна ван Персі, але сумнівно, що голеадор із Нідерландів зможе набрати більш-менш нормальну форму до матчів із «Шахтарем».

Ще однією проблемою нинішнього «Арсеналу» є відсутність лідера. Коли Венгер тільки очолив «канонірів», цю роль виконував харизматичний Тоні Адамс, потім настала черга Патріка Вієйри. Ставити Сеска в один ряд з цими футболістами важкувато. Можливо, він є лідером по грі, але не по духу. Все-таки Фабрегасу лише 23 роки. Багато експертів пояснювали саме відсутністю лідера той факт, що «Арсенал» постійно програє своїм безпосереднім конкурентам за чемпіонство. Якщо він з командами середнього англійського рівня, як-от «Блекберн», «Болтон» чи, приміром, «Вест Хем», здебільшого, проблем не має, то у матчах проти «МЮ» та «Челсі» «каноніри» зазвичай стають хлопчиками для побиття. Таку картину всі спостерігали й у знаменитому матчі на «Камп Ноу» проти «Барси» у чвертьфіналі минулої Ліги чемпіонів. Каталонці знищили «Арсенал» із рахунком 4:1 (покер Ліонеля Мессі). Отже, якщо гра не йде, то у складі «канонірів» немає гравця, який би очолив команду.

А тепер переходимо безпосередньо до тих, проти кого вийдуть футболісти «Шахтаря» на стадіонах «Емірейтс» і «Донбас-Арена».

Воротарі

Пост № 1, — можливо, найбільший головний біль Венгера. Усе літо «Арсенал» намагався придбати надійного голкіпера. Фаворитом серед претендентів на місце основного воротаря «канонірів» був австралійський ветеран Марк Шварцер. Але трансфер зірвався. Впродовж літа з'являлися чутки, що, мовляв, Венгер розглядає кандидатури Андрія П'ятова чи Олександра Шовковського, але далі пліток справа прогнозовано не пішла. Вже після закриття трансферного вікна британські інтернет-ресурси розповідали, що Венгер у захваті від гри київського вундеркінда Максима Коваля в матчах проти «Аякса». Але ці всі розмови не мають жодного стосунку до матчів «Арсеналу» проти «Шахтаря». Натомість дуже важливі для майбутніх ігор дві персони — іспанець Мануель Альмунія та поляк Лукаш Фабіанський. Зрозуміло: якби Венгер їм повністю довіряв, то не шукав би їм заміни влітку.

Альмунія — голкіпер не топ-класу. Він не зіграв жодного матчу за іспанську збірну, а шість років тому Венгер дістав його з клубу «Альбасете», куди його здала в оренду «Сельта». М'яко кажучи, не дуже гучні назви в європейському футболі. Так ось, навіть у «Сельті» Альмунія був далеко не основним. Просидів три роки за спиною Йєнса Лемана, дочекався, поки німець залишить «Арсенал», і таки зумів переконати Венгера, що він може йому довірити пост № 1. Уже три роки Мануель є основним воротарем «Арсеналу», але з кожним сезоном дедалі більше ходять розмови, що Альмунія не відповідає рівню й амбіціям «канонірів». Він припускається чималих помилок, а справді вражаючих сейвів у його колекції не дуже-то й багато. У будь-якому разі, Мануель нині у лазареті, і невідомо, чи зможе вийти проти «Шахтаря».

Якщо Альмунія так і не відновиться від травми ліктя, то місце у воротах займе Лукаш Фабіанський, який також не є ідеалом голкіпера. Минулого сезону поляк отримав шанс завдяки черговій травмі Альмунії, але ганебні помилки Лукаша у матчах проти «Порту» та «Уїгана» поставили масний хрест на його надіях стати першим номером «Арсеналу». Цей сезон Фабіанський починав у ролі дублера, та знову отримав шанс. Поки що поляк грає непогано. У матчі з «Партизаном» парирував пенальті й у цілому діяв надійно. Від «Челсі» Лукаш два голи пропустив, але його провини в них немає.

Якщо щось станеться з обома кіперами, то у Венгера є 22-річний італієць Віто Манноне, який вже не перший рік має почесний статус воротаря № 3. Минулого сезону Манноне за відсутності Альмунії та Фабіанського з блиском використав нагоду захищати ворота команди. Венгер був у захваті від його дій у матчі Ліги чемпіонів проти бельгійського «Стандарту». Але далі справи не пішли, і Віто повернувся до звичної ролі третього воротаря.

Є ще в «Арсеналі» дуже талановитий польський (так, наші сусіди просто окупували воротарський майданчик «гармашів») голкіпер Войцех Щесний, якому всього 20 років. У АПЛ він поки що не виходив, але вже встиг дебютувати у складі національної збірної Польщі. Минулий сезон Войцех провів у третьому за рангом англійському дивізіоні, у клубі «Брентфорд», де просто відмінно себе проявив. Фанати «Брентфорда» серйозно називали юного поляка найкращим голкіпером в історії клубу. Відзначив успіх Щесного й Арсен Венгер, заявивши, що колись Войцех обов'язково стане першим номером «Арсеналу». Втім, шанси і Манноне, і Щесни вийти проти «Щахтаря» дорівнюють майже нулю. Щонайбільше, хтось із них сидітиме на лаві запасних.

Захисники

У захисті нинішнього «Арсеналу» також не все гаразд. Єдина позиція, за яку Венгер може не турбуватися, — місце, де грає Бакарі Санья, основний правий захисник «Арсеналу» та збірної Франції. Бакарі дуже надійно діє при виконанні своїх прямих обов'язків, натомість гостроти біля чужих воріт від нього не дочекаєшся (дуже красномовна статистика: за 180 матчів на клубному рівні Санья забив аж один гол).

Зате у центрі оборони такої ясності немає й близько. У захисті команди — двоє новачків: французи Кошельний та Скіллачі, а також безумовно основний — бельгієць Томас Вермален. Останній мав відновитися після травми ще кілька тижнів тому, але досі перебуває в лазареті й невідомо, коли з нього вийде. Французький дует грає не дуже впевнено, особливо багато помиляється Скіллачі. Гадаю, всі, хто дивився матч «Челсі» — «Арсенал», звернули увагу на жахливу помилку Себастьяна, коли він під тиском Анелька замість того, щоб віддати воротарю чи вибити м'яч подалі, подарував його Ніколя. Упевнений, що Венгер зробив висновки. Але особливої альтернативи парі Кошельний — Скіллачі у коуча за відсутності Вермалена немає. У центрі оборони може зіграти ще й швейцарець Йохан Джуру, який колись вважався перспективним. Минулого сезону Джуру жодного разу не вийшов у прем'єр-лізі, з квітня 2009-го по весну 2010-го він відновлювався від травми коліна. Нині Джуру може розраховувати переважно на вихід у матчах Кубка Англії чи Кубка Ліги.

Ліву бровку «Арсеналу» закриває Гаель Кліши. Тут ми також змушені зазначити, що виконує він свої функції далеко не бездоганно. Коли Гаель прийшов у 18-річному віці з клубу «Кан», який тоді грав у третьому французькому дивізіоні (Венгер знову в своєму стилі!), то його помилки всі списували на недосвідченість, молодість тощо. За спиною у Кліши вже понад дві сотні матчів у червоно-білій футболці «канонірів», але він продовжує помилятися. Хоча на цій позиції у Венгера є цілком адекватна альтернатива — 20-річний англієць (!) Кіран Гіббз. Деякі вболівальники «Арсеналу» вже нині вимагають, щоб замість ненадійного Кліши у захисті грав Гіббз, який вже, до речі, встиг дебютувати у футболці збірної Англії. Але все-таки ймовірніше, що стримувати атаки правого флангу донеччан буде саме лівий захисник Кліши, а не Гіббз.

Півзахисники

Загальновідомий факт — середня лінія є найсильнішою ланкою лондонського «Арсеналу». Саме від атакувальних півзахисників надходить основна загроза для суперників «канонірів». Безсумнівний лідер півзахисту — Сеск Фабрегас поки що травмований, але навіть без нього є кому грати. Залежно від суперника, у Венгера в середню лінію виходять один чи двоє футболістів, які радше орієнтовані на оборону. Ризикну спрогнозувати, що проти «Шахтаря» на «Донбас-Арені» цей дует складуть камерунець Александр Сонг і француз Абу Діабі, а на «Емірейтс» вийде лише Діабі.

Алекс Сонг — чергове молоде обдарування, яке Арсен знайшов, звісно, у Франції. Стабільне місце в основі камерунець має останні два сезони, а до того були резерв та оренда у «Чарлтоні». За місце в стартовому складі Сонг уже довгий час конкурує з бразильцем Денілсоном, який на рік молодший. Два роки тому Денілсон вважався стовідсотковим гравцем основи (у сезоні 2008-09 бразилець 51 раз вийшов у футболці «Арсеналу», якщо брати до уваги всі турніри), але останнім часом він втрачає позиції.

Абу Діабі — ще один типовий футболіст «канонірів» епохи Венгера. Дуже талановитий француз, якого до «Арсеналу» ніхто не знав. Багато лікується, часто зазнає дрібних пошкоджень. Коли Абу перейшов з «Осера», його відразу почали порівнювати з культовим для вболівальників «Арсеналу» Патріком Вієйрою. Спочатку це порівняння базувалося, в основному, на зовнішній схожості, але потім виявилося, що Діабі ще й у футбол грає так, що суперникам не позаздриш. На жаль, прогресові Вассірікі (його повне ім'я) завадив перелом щиколки, отриманий у матчі проти «Сандерленда». Відновлювався від травми Абу впродовж дев'яти місяців. Наразі він основний гравець лондонців, і півзахисникам «Шахтаря» доведеться попітніти, щоб переграти його як у нападі, так і в захисті власних воріт.

Побудова середньої лінії цілком і повністю залежатиме від присутності чи відсутності у ній Сеска Фабрегаса. Його вихід спочатку планувався вже у матчі проти «аристократів», але не склалося. Якщо Сеск все-таки вийде проти «Шахтаря», то найімовірніше розташується в середині поля поруч з Абу Діабі. У такому разі Алекс Сонг опиниться на лаві для запасних. Спрямованішими на атаку є крайні півзахисники Самір Насрі та Джек Уїлшир. Останнього вболівальники «канонірів», шляхом опитування на офіційному сайті, назвали найкращим гравцем вересня. Водночас, не забуватимемо, що Джеку лише 18 років. Він наймолодший гравець в історії «Арсеналу», який виходив у футболці клубу в матчі англійської першості. Уїлшир дебютував, коли йому було 16 років і 256 днів. До речі, тим дебютом Джек побив рекорд Фабрегаса.

Також до півзахисту можна сміливо відносити Андрія Аршавіна. Він діє по всьому фронту атаки: і на флангах, і у центрі, подекуди навіть на вістрі. Зазвичай Аршавіна прийнято називати відтягнутим форвардом чи атакувальним півзахисником. Суть від цього не зміниться. Усім чудово знайомий рівень Аршавіна, тому детально зупинятися на його грі не будемо. І без цього зрозуміло, що Андрій — ключовий футболіст «Арсеналу», і саме від нього можна очікувати найбільших неприємностей.

Якби не травма, обов'язково вийшов би Тео Уолкотт, найкращий футболіст команди у серпні. Можливо, найшвидший гравець у світовому футболі, він укотре перебуває в лазареті. Переконливо розпочавши сезон, зазнав травми, у матчі за збірну Англії. Повернення Тео анонсувалося на другу половину жовтня, тому, ймовірно, Уолкотт вийде на поле «Донбас-Арени» в другому матчі.

У розпорядженні Венгера ще є і відомий чех Томаш Росицький, який, на жаль, також через травми не зміг повною мірою розкрити свій величезний талант. Венгер придбав його у дортмундської «Боруссії» як заміну легендарному Роберу Піресу. На початку 2008-го Томаш травмував зв'язки коліна, через що пропустив півтора року. Потихеньку він повертається на свій рівень, але не факт, що повернеться. У матчі проти «Сандерленда», який відбувся місяць тому, Росицький, за рахунку 1:0 на користь «Арсеналу», не забив пенальті. На п'ятій компенсованій хвилині Даррен Бент приніс «Сандерленду» нічию. Зрозуміло, що Томаш став головним винуватцем втрати перемоги, яка була вже майже у кишені. Зі старту чекати Росицького не варто, а ось упродовж другого тайму цілком імовірно, що ми побачимо чеську дуель у центрі поля: Хюбшман VS Росицький.

Якщо Венгер відчуватиме дефіцит на флангах захисту чи півзахисту, то там завжди готовий зіграти відомий універсал Еммануель Ебуе. Реактивний івуарієць може по праву вважати себе ветераном «Арсеналу» — тут він з 2005 року. Певний час був основним гравцем, але з місця правого захисника його витіснив Бакарі Санья. Відтоді Ебуе з'являється на різних позиціях. Переважно на правому фланзі, але є у нього досвід гри і ліворуч, і у центрі поля. Здебільшого, виходить упродовж гри, коли команді треба додати швидкості.

Присутній у заявці «Арсеналу» дуже талановитий валлійський хавбек Аарон Ремсі. Він би вже міг грати в основі, але причина його відсутності дуже проста й зовсім неоригінальна — травма. У лютому цього року Ремсі зазнав страшного перелому ноги у матчі проти «Сток Сіті». Повернеться він ближче до новорічних свят, тому стосунку до матчів із «Шахтарем» не матиме.

Нападники

Як уже зазначалося, «Арсенал» грає в одного чистого форварда. Цю роль виконує Маруан Шамах, альтернативи якому майже немає, бо Робін ван Персі та Ніклас Бендтнер травмовані. Шамах прийшов у «Арсенал» цього літа, після свого найкращого сезону в кар'єрі у «Бордо». Можливо, Маруану поки що не вистачає зіграності з партнерами, але багато часу на адаптацію йому не знадобилося. Підмінити Шамаха може Карлос Вела — талановитий мексиканський форвард, який, щоправда, не поспішає виправдовувати всі аванси, які йому було видано. Можливо, у цьому йому заважають мініатюрні, як для центрфорварда, габарити (175 см, 64 кг), з якими в Англії особливо не поштовхаєшся.

Минулого сезону на певний час основним нападником став данець Ніклас Бендтнер, добре відомий українським уболівальникам — два роки тому саме гол Нікласа не дозволив київському «Динамо» зіграти внічию на «Емірейтс». Бендтнер — типовий форвард таранного типу, який багато моментів марнує, але й забиває загалом чимало.

Наразі можна впевнено казати, що у першому матчі проти «Шахтаря» вийде Шамах. Багато залежатиме від стану Робіна ван Персі. Він може зіграти на вістрі атаки, хоча Робін небезпечніший, коли діє на фланзі. Бендтнер уже майже відновився. Не здивуюся його появі в другому матчі. Карлос Вела найімовірніше вийде з лави для запасних у другому таймі.

Не такий страшний чорт?

Отже, якщо робити висновок, то можна лише сказати, що нинішній «Арсенал» «Шахтарю» цілком до снаги. Так, «Арсенал» — гранд європейського футболу й надалі залишається фаворитом, у боротьбі за перше місце. Але, водночас, «каноніри» дуже суттєво ослаблені черговою епідемією травм. «Арсенал» здатен видати результат, який взагалі не піддається логічному поясненню: найкращий приклад тому — матч на «Емірейтс» місяць тому, коли вони програли новачку АПЛ «Вест Бромвіч Альбіон» — 2:3.

Доводилося багато чути, що «Арсенал» — зручний для «Шахтаря» суперник ще й тому, що ніколи не грає, та і не вміє грати у захисний футбол. Тобто простору, якого так подекуди не вистачає бразильським чарівникам «гірників», буде вдосталь. Навіть на «Донбас-Арені» не буде і близько того, що було в першому турі, коли сербський «Партизан» відверто сконцентрувався на обороні. З іншого боку, «Шахтар» також звик грати в атакувальний футбол, отже, гратимуть схожі за стилем команди. А ось хто вийде переможцем у цій дуелі — дізнаємося вже зовсім скоро. Точно відоме одне — буде цікаво!

Гліб КОРНІЄНКО, газета «Український футбол»